середа, 19 червня 2013 р.


«По́вість мину́лих літ» — літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі.
Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції «Повісті минулих літ»: перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором із літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113; друга — ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром у 1116; третя виготовлена у Видубицькому монастирі 1118 для Мстислава — сина Володимира II Мономаха.
«Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи
подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.
У  2013 році  першому варіанту літопису "Повісті минулих літ" виповнюється 900 років. У зв’язку із подією Верховна Рада постановила урочисто відзначити її на державному рівні.
Кабінету Міністрів України рекомендовано у двотижневий термін з дня прийняття Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 900-річчя першого варіанта літопису "Повість минулих літ", розробити і затвердити план заходів, пов’язаних з відзначенням 900-річчя першого варіанта літопису .
Працівники міської центральної бібліотеки також долучились до відзначення цієї події.17 червня провідний бібліотекар абонемента Валентина Дюднєва презентувала виставку однієї книги  «Книга увічнює пам’ять», яка містила цікаві матеріали та документи про історичний літопис, різні видання «Повісті минулих літ» . Виставка викликала жвавий інтерес серед користувачів бібліотеки.



Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Велика Вітчизняна, яка забрала життя мільйонів наших співвітчизників. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи.
З перших днів війни поети та письменники України були з народом. Героїчна робота письменників на фронтах Великої Вітчизняної війни і в тилу збільшувала бойову енергію народу, зміцнювала його волю до боротьби.
Їх голос лунав на всіх шляхах і роздоріжжях війни. Робота в редакціях газет, виїзди до військових частин, участь у підпільній боротьбі на території, захопленій окупантами, рейдах партизанських загонів - уже цей далеко не повний перелік дає уявлення про масштаб і розмах письменницької участі у війні. Більшість письменників і поетів з першого по останній день війни були на фронті. Виступали по радіо та на різноманітних зборах поети, які працювали в тилу, - Максим Рильський, Павло Тичина, Микола Терещенко та інші. Вони жили життям народу, велике значення мало їхнє художнє слово. Багато хто з них не повернувся з фронту. Роздуми, враження, мрії й сподівання бійців віддзеркалюються у віршах, які часто писалися при світлі каганця в землянці.
Темі війни присвятили свої твори і такі митці як Андрій Малишко, Олександр Довженко, Олесь Гончар, Ліна Костенко.
19 червня працівниками  абонемента  Центральної міської бібліотеки було проведено годину пам’яті «Війна у художньому слові» приурочену до дня скорботи і вшанування пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни.
Година пам’яті проводилась  для мешканців ТЦСО «Довголіття». На заході лунала поезія присвячена темі війни у виконанні місцевої поетеси Світлани Кремінської, а також вірші відомих українських поетів Андрія Малишка, Ліни Костенко, Володимира Сосюри.  Присутні слухали розповіді про українських письменників і поетів, які у важкі роки війни залишалися з народом і нарівні з іншими громадянами нашої країни мужньо і самовіддано захищали нашу Батьківщину від фашистської навали і присвятили кращі рядки своїх творів величному подвигу українського народу.