вівторок, 29 жовтня 2013 р.

Похід по рідному краю

Хто був на Поділлі, а не бачив Бакоти, то можна зачислити до категорії людей, які були в Римі, а не бачили Помпеї. На Дністрі, на території Національного природного парку « Подільські Товтри», знаходиться шматочок  раю – Бакота. Бакота – село, але його ви не знайдете на карті України. Бо там, де колись була Бакота, сьгодні тече Дністер.


На абонементі міської центральної бібліотеки було презентовано віртуальну подорож «Похід по рідному краю» у форматі PowerPoint присвячену  природній перлині Подільського краю – Бакоті. Присутні,  учні школи-інтернат №2 під час перегляду слайдів ознайомилися з памтниками природи Поділля.


середа, 23 жовтня 2013 р.

Пам’ять заради майбутнього

Одним з найбільших злочинів нацистів у роки Другої світової війни став геноцид проти поневолення народів, що включав у себе масові екзекуції, вивезення в рабство до Німеччини, депортації і ув’язнення, знищення в концтаборах. На жаль, не стали винятком і діти – багато малолітніх в’язнів знайшло свою смерть у концентраційних таборах. До 25 річниці організації об’єднання громадського руху колишніх нацистських в’язнів, яку ми відзначатимемо в цьому році,  на абонементі центральної бібліотеки була презентована виставка-спомин «Пам’ять заради майбутнього». Виставка включала в себе книги, довідкові матеріали з Інтернету та фото. Були присутні студенти будівельного коледжу та дорослі користувачі бібліотеки.

вівторок, 15 жовтня 2013 р.

Основоположник закарпатської скульптури


15 жовтня у відділі  абонемент центральної міської бібліотеки Кам’янця-Подільського презентовано виставку-знайомство «Основоположник закарпатської скульптури», присвячену 100-річчю від дня народження видатного українського скульптора Василя Івановича Свиди.
 Василь Свида – визначний представник художньої школи живопису, утверджувач скульптурної традиції краю, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка за 1983 рік, який довгий час очолював Закарпатську організацію Спілки художників. Він 30 років віддав викладанню в Ужгородському училищі прикладного мистецтва.
          
     Роботи митця прикрашають музеї України і світу. Твори скульптора, розкриваючи незрівняну красу рідної землі та значення праці, вчили шанувати народну культуру. Особлива значущість спадщини Василя Івановича полягає в тому, що його роботи мають  дорогоцінну здатність викликати любов та повагу до людини праці з її турботами і радощами, любов до рідної землі та свого народу.

середа, 9 жовтня 2013 р.

Від народної скарбниці відвертатись не годиться

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. 

      9 жовтня у ТЦСО «Надія» провідний бібліотекар абонемента міської центральної бібліотеки Валентина Дюднєва  організувала народознавчу годину «Від народної скарбниці відвертатись не годиться». Мешканці закладу з цікавістю ознайомились з літературою про звичаї та традиції українського народу, що є у фондах міської ЦБС та прослухали розповідь про народну творчість пов'язану із звичаями, що являють собою закони, якими українці керуються щоденно. 

     Зазнавши надзвичайної кількості змін, сповнені нашарувань з різних часів, до нас дійшли чарівні обряди та вірування українців. Вивченням цього питання  займаються поважні вчені: фольклористи, етнографи, культурологи. Навіть відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький цікавився цим питанням та  написав книжку «Світогляд українського народу». Обрядовість українського народу поділялася на два великі цикли: родинну  та календарну.

      Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди.

      Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні, що  охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).

   Майже кожен народ має свої рослини-символи. Мають їх і українці.

  Увагу присутніх було звернуто  на традиційні і водночас своєрідні й незвичайні уявлення українців про рослинний світ. Вірші  Максима Рильського «Шипшина» , «Таємниця  осіннього листя», Бориса Грінченко «Дві троянди», Лесі Українки «Конвалія», Івана Драча «Барвінок», Василя  Чумака «Волошки» продекламувала користувач – волонтер міської центральної бібліотеки , студентка КПНУ  Яніна Прокопова.


пʼятниця, 4 жовтня 2013 р.

Вітання з Днем Вчителя!


В цей святковий час
Прийміть побажання від нас!
Хай буде здоров’я міцне, мов граніт,
І з ним Вам прожити не менше ста літ.
Хай горе обходить Вас стороною,
А щастя приходить і ллється рікою!
Хай кожен день до Вас приходить радість,
І довго десь блукає старість,
Щоб ніколи не старіли,
А душею молоділи.
З Святом Вас Шановні Вчителі!