середу, 9 жовтня 2013 р.

Від народної скарбниці відвертатись не годиться

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. 

      9 жовтня у ТЦСО «Надія» провідний бібліотекар абонемента міської центральної бібліотеки Валентина Дюднєва  організувала народознавчу годину «Від народної скарбниці відвертатись не годиться». Мешканці закладу з цікавістю ознайомились з літературою про звичаї та традиції українського народу, що є у фондах міської ЦБС та прослухали розповідь про народну творчість пов'язану із звичаями, що являють собою закони, якими українці керуються щоденно. 

     Зазнавши надзвичайної кількості змін, сповнені нашарувань з різних часів, до нас дійшли чарівні обряди та вірування українців. Вивченням цього питання  займаються поважні вчені: фольклористи, етнографи, культурологи. Навіть відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький цікавився цим питанням та  написав книжку «Світогляд українського народу». Обрядовість українського народу поділялася на два великі цикли: родинну  та календарну.

      Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди.

      Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні, що  охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).

   Майже кожен народ має свої рослини-символи. Мають їх і українці.

  Увагу присутніх було звернуто  на традиційні і водночас своєрідні й незвичайні уявлення українців про рослинний світ. Вірші  Максима Рильського «Шипшина» , «Таємниця  осіннього листя», Бориса Грінченко «Дві троянди», Лесі Українки «Конвалія», Івана Драча «Барвінок», Василя  Чумака «Волошки» продекламувала користувач – волонтер міської центральної бібліотеки , студентка КПНУ  Яніна Прокопова.


Немає коментарів:

Дописати коментар