середа, 24 вересня 2014 р.

Добро і милосердя єднають серця

   

 Одним з основних завдань сучасного суспільства, є формування у підростаючого покоління загальнолюдських духовних цінностей та орієнтирів. Серед них - доброта, любов до ближніх, повага до старших, етичні норми, прийняті суспільством.  Почни з найменшого – і добра у світі побільшає, бо людина у цьому світі лиш добро повинна творити.
     Доброта живе в наших серцях, і якщо деякі люди добрі від природи, то для всіх інших це те, що ми можемо розвивати за власним вибором.
 Працівники Кам’янець – Подільської міської центральної бібліотеки  24 вересня провели флеш-моб «Добро і милосердя єднають серця» в рамках загальноміського «Тижня добра і милосердя». Біля приміщення бібліотеки  було розгорнуто інформаційний майданчик. До уваги присутніх представлено виставку «Дерево доброти», яка містила інформаційні теки про Всеукраїнські, обласні та місцеві благодійні фонди і організації, плакати та гасла із закликом кожен день робити добрі справи, фотосушку «Благодійність крізь призму об’єктива». Під час проведення флеш-мобу працівники та користувачі бібліотеки випустили в небо символічні кульки добра та милосердя, а всім перехожим були подаровані буклети – нагадування «Золоті правила доброти».




Барви творів Миколи Бажана

     
26 вересня минає 110 років від дня народження видатного письменника, поета,  філософа, публіциста, перекладача Миколи Бажана. З цієї нагоди працівники центральної бібліотеки Кам'янця - Подільського презентували виставку - портрет «Барви творів Миколи Бажана», що представлена в рамках загально бібліотечного Дня краєзнавства «Карбованих слів володар». Виставка містить добірки художніх творів, матеріали про життєвий і творчий шлях письменника.
     Микола Бажан народився 26 вересня (9 жовтня) 1904 року в Кам'янці-Подільському,  в сім'ї військового топографа. У 1910 році батька перевели до Умані, де пройшли дитячі роки майбутнього поета. Тут Бажан навчався в кооперативному технікумі та паралельно займався вивченням авангардного сценічного мистецтва в студії «Кийдрамте» під керівництвом Леся Курбаса. Статті, присвячені театральному мистецтву ("Лесь Курбас і Всеволод Мейерхольд", "Буревій"), опубліковано у 1923 р.  У 1923—1925 pp. навчався у Київському інституті зовнішніх відносин, відрізняючись широкою ерудицією в різних сферах знань — історії, соціології, філософії, мистецтві, літературі.
     Бажан пише вірші.  Перші поезії датовано 1919 роком.  А перша доросла збірка віршів поета - "17-й патруль" – вийшла у 1926 р. Наприкінці 20-х років він уже був відомим поетом — видав збірки "Різьблена тінь", поеми і памфлети "Розмова сердець", "Гетто в Умані", "Сліпці", "Гофманова ніч". Усього за життя Микола Бажан видав три десятки збірок віршів і поем. У 30-ті роки Бажан пише поеми "Число", "Смерть Гамлета", "Трилогія пристрасті", "І сонце таке прозоре", "Безсмертя", цикли "Грузинські поезії", "Узбецькі поезії", "Бориславські оповідання", збірку "Ямби", поеми "Мати", "Батьки й сини".  У роки Другої світової війни Бажан — головний редактор газети "За Радянську Україну". Написані "Клятва" (вірш-девіз), збірник "Сталінградський зошит", "Балада про подвиг".
      У 1960—1972 pp. М. Бажан був віце-президентом Товариства європейських письменників, із центром в Італії. Тематичною широтою і філософічністю позначені збірки 60-х — "Італійські зустрічі", "Чотири оповідання про надію" та "Уманські спогади".


     Микола Бажан — талановитий майстер художнього перекладу. Йому належать переклади українською мовою поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі», а також творів Й.В.Ґете, Р.М.Рільке, Ф.Гельдерліна, Г.Гейне, Ц.Норвіда, А.Міцкевича та інших. За ініціативою і під керівництвом М. П. Бажана видана Українська Радянська Енциклопедія в 17-ти (1959–1965) і 12-ти (1977–1985) томах, «Історія українського мистецтва» (томи 1-6, 1966–1968), «Шевченківський словник» (1978).             

четвер, 11 вересня 2014 р.

Ріки мудрості Микити Годованця


«Ріки мудрості Микити Годованця» під такою назвою 10 вересня 2014 року в ТЦСО «Надія» працівниками абонемента міської центральної бібліотеки було організовано свято байки, приурочене 121 річниці від дня народження нашого земляка, класика української байки ХХ століття, письменника, журналіста, перекладача, громадського діяча Микити Павловича Годованця.
Свято розпочалося о 15.00. Ведуча у вступному слові зазначила, що життя і творчість Микити Годованця – це життєпис України, це відрізок дороги його рідного народу, на якому довелося долати важкі труднощі та життєві небезпеки і водночас горіти бажанням творити добро, слугувати високій меті.
На заході декламувалися вірші та байки Микити Годованця у виконані диктора Павла Тихонова та бібліотекаря Анжели Павлишеної.
Наприкінці заходу ведуча розповіла  історію про калину, яка була посаджена сином Микити Годованця на його могилі.

Свято байки закінчилося фото на пам’ять.



неділя, 7 вересня 2014 р.

Державність, демократія, реформи!


8 вересня цього року відзначаємо  25-річницю  утворення політичної партії Народний Рух України.
    Народний Рух України – правоцентристська партія національно-демократичного спрямування, що виникла і діє як вияв народної  ініціативи, скерованої на розбудову національної, незалежної, соборної, правової, соціальної, демократичної держави.

 З цієї нагоди в міській центральній бібліотеці презентовано документально-історичну панораму «Державність, демократія, реформи!».

На якій представлена література про періоди створення партії , та перших керівників: Івана Драча, Вячеслава Чорновола, Михайла Гориня. Саме Народним  Рухом України, який був рушійною силою, що привела Україну до відновлення незалежності, ще на початках 90 років минулого століття  була розроблена програма Державотворення, якою визначався Європейський  курс розвитку,  як  стратегічний  для  Української Держави. Саме рухівці наполягали на вступі України до європейської системи колективної  безпеки НАТО. Саме  рухівці чітко вказували на Кремль,  як головну небезпеку  для  України. Реальне  життя підтвердило правильність рухівських  передбачень. Народний Рух України, як державотворча сила, був головною перешкодою  для  антиукраїнських  промосковських сил. Тому вбивство лідера Народного Руху В’ячеслава Чорновола та послаблення  політичних  позицій Руху  дало змогу ворогам Української держави, через свої п’яті колони вибудувати в Україні владу  відверто ворожу до українського  народу.  Реальне  життя  підтвердило правильність рухівських  передбачень.

четвер, 4 вересня 2014 р.

У світі ідей та образів Михайла Коцюбинського




17 вересня виповнюється 150 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча, голови Просвіти у місті Чернігові, одного із найактивніших діячів Братства тарасівців Михайла Михайловича Коцюбинського. 
З цієї нагоди  4 вересня у міській  центральній  бібліотеці  для широкого кола користувачів  відбулася презентація виставки-портрету «У світі ідей та образів Михайла Коцюбинського», яка містить розділи:
   1.Людина високої духовної культури.
   2. Інтелігент з душею сівача.
    Михайло Коцюбинський - одна з найяскравіших і найсвоєрідніших постатей в українській та усій світовій літературі кінця ХІХ сторіччя. В своїх творах він показав силу й енергію простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, відобразив соціальні і національні прагнення українського народу, оспівав його високу поетичність.
Відвідав він і наше місто. Після закінчення  Шаргородської духовної школи  Михайло Коцюбинський їде у Кам’янець-Подільський і вступає до семінарії, але через важкі матеріальні умови сім’ї  вчитися йому не довелося. Проте коротке перебування у 1881 – 1882  роках  у Кам’янці-Подільському не пройшло безслідно. Тут Михайло  Коцюбинський зійшовся з подільськими народовольцями, учасниками нелегальних зборів у зв’язку з роковинами вбивства царя Олександра II. Присутні на зборах виголошували промови проти царського уряду. За зв’язок з народовольцями  Михайла Коцюбинського було заарештовано, а після звільнення взято під поліцейський нагляд. Збереглися  окремі згадки про неодноразове відвідування ним бібліотеки семінарії та семінарського саду (нині - територія сільгоспінституту), про проживання Михайла на Підзамчі, про те що письменник добре знав місто, і до  кінця свого життя пам'ятав його архітектурні споруди.
На виставці представлений весь жанровий діапазон творів Михайла Коцюбинського: оповідання, новели, повісті та неперевершений  його твір «Тіні забутих предків». За його сюжетом Сергій Параджанов створив однойменний фільм, який став одним із світових шедеврів. До уваги користувачів представлено також спогади та літературно – критичні матеріали про автора.
Образ Коцюбинського — людини й письменника знайшов художнє втілення у поетичних творах П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри,
А. Малишка, у повісті Л.Смілянського «Михайло Коцюбинський» (1959), які також представлено на виставці. Реалістичний твір Смілянського, написаний на основі дійсних фактів, доповнює і розширює нашу уяву про останні роки життя і творчості великого Сонцепоклонника (1908–1913), певною мірою розкриває його творчу лабораторію. Це був період, коли, незважаючи на складні суспільні обставини епохи реакції, різке погіршення стану здоров'я, письменник досяг вершин художньої майстерності в жанрі соціально-психологічної новели і повісті.
Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе він  любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі  Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. У своїх відомих на весь світ творах він оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, малював словом людську біду і красу.