четвер, 12 жовтня 2017 р.

книжкова виставка «Лицарі козацької звитяги»



14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. І водночас у цей день відзначається День українського козацтва. Цей день – данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. На відзначення Дня українського козацтва 12 жовтня в центральній міській бібліотеці ім. Костя Солухи представлено книжкову виставку «Лицарі козацької звитяги» Наша виставка надає унікальну можливість, насамперед молодому поколінню, перенестися в епоху наших славних козацьких прадідів, «прожити» їхнім життям, вдивитися в портрети українських гетьманів і полководців,. Наразі ця сторінка нашої історії надзвичайно актуальна, адже звитяги козацьких полководців, блискучі перемоги запорожців у жорстоких боях, їхня любов до своєї вітчизни та незрадлива вірність побратимам є тим історичним і духовним стрижнем, що надає сили й енергії для боротьби за українську незалежність сьогодні, виховує у сучасних українців гордість за славетні здобутки нашої історії. Ми українці і повинні перш за все пам’ятати: хто ми, звідки наші корені.

вівторок, 3 жовтня 2017 р.

Інформаційна година "Щирий патріот України"


3 жовтня для учнів школи інтернат «Славутинка» проведено інформаційну годину «Щирий патріот України» до 110- річчя від дня народження Івана Багряного. Пос­тать Іва­на Баг­ря­но­го — од­на з на­йяс­кра­ві­ших і най­дра­ма­тич­ні­ших в ук­ра­їн­сько­му пись­мен­стві й гро­ма­дян­стві .Учні ознайомились з життєвим та творчим шляхом письменника. Який  пе­рес­лі­ду­ва­вся та був ка­ра­ний на бать­ків­щи­ні,  він не для всіх ви­я­вив­ся ба­жа­ним і зруч­ним в еміг­ра­ції, в ді­ас­по­рі йо­го  по­зи­ція ста­ва­ла пред­ме­том не ли­ше за­пе­ре­чень, а й злос­ти­вих пе­рек­ру­чень та нак­ле­пів. За­мов­чу­ва­ний в Ук­ра­ї­ні всі по­во­єн­ні ро­ки, він тіль­ки ос­тан­нім ча­сом став ві­до­мий чи­та­чам на бать­ків­щи­ні. Те­пер опуб­лі­ко­ва­но йо­го кіль­ка ро­ма­нів, за йо­го тво­ра­ми став­лять­ся філь­ми, з’яв­ля­ють­ся дос­лід­жен­ня про ньо­го. Ак­том спра­вед­ли­вос­ті й виз­нан­ня (хоч за­піз­ні­ло­го) ста­ло при­суд­жен­ня йо­му пос­мер­тно, в бе­рез­ні 1992 ро­ку, най­ви­щої від­зна­ки на­шої кра­ї­ни — Дер­жав­ної пре­мії Ук­ра­ї­ни іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка.