Презентація ювілейної виставки-валізи про творчість Анни Ахматової

    

На абонементі міської центральної бібліотеки презентовано  ювілейну виставку-валізу, присвячену 125-річчю від дня народження Ахма́тової А́нни Андрі́ївни (Го́ренко) (* 11 (23) червня 1889,Одеса — † 5 березня 1966) — поетеси, письменниці, літературознавця, літературного критика, перекладача, родом з України, представниці акмеїзму.

    Вона була лауреатом  міжнародної літературної премії

«Етна-Таорміна» (Італія, 1962) та почесним  доктором  літератури Оксфордського університету (Велика Британія).

   ... Її називали "Північною зіркою", хоча народилася вона на Чорному морі. Вона прожила довге і дуже насичене життя, в якому  були війни, революції, втрати і дуже мало простого щастя. Її  знав весь світ , але були часи, коли навіть  її  ім'я  було заборонено згадувати.

    Окрім художньої творчості, Ахматова відома своєю трагічною долею. Хоча сама вона не була в ув'язненні або вигнанні, репресіям було піддано троє близьких їй людей (її чоловік в 1910-1918 рр.. М. С. Гумільов розстріляний у 1921 році; Микола Пунін, супутник її життя в 1930-і роки, тричі був заарештований, загинув у таборі у 1953 році; єдиний син Лев Гумільов провів в ув'язненні в 1930-40-х і в 1940-50-х рр.. більше 10 років). Досвід дружини і матері «ворогів народу» відображений в одному з найбільш відомих творів Ахматової - поемі «Реквієм».

   Визнана класиком вітчизняної поезії ще в 1920-і роки, Ахматова піддавалася замовчуванню, цензурі і цькуванню .

   На Хмельниччині діє літературно-меморіальний  музей  Анни Ахматової (с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району) .

У багатьох, хто вперше чує про цей музей у глибинці Поділля, виникає почуття подиву: з якого б то дива аж там? А дива нема ніякого. Просто ще в другій половині ХІХ століття на Поділлі виникло ціле родинне гніздо, яке заснував там дід Анни Ахматової – Еразм Стогов. І юна Аня Горенко – майбутній поет Анна Ахматова – бувала в подільських селах, у своїх тіток – материних сестер. Найбільше ж гостювала в Анни Еразмівни Вакар, у Слобідці-Шелехівська.

   На виставці представлено збірники творів Анни Ахматової, література про її життєвий та творчий шлях,інформаційні теки, фоторепродукції.

Зелена неділя – весела неділя

Світла Трійця вбирає
Дім в кленовеє листя,
Вистеляє цар-зілля
На долі й столі.
Хай добра буде в домі —
Як бусин у намисті,
А любові у серці —
Як води на Землі.

  Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу.  В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.  З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею.  Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят. 

      Деякі  тисячолітні  традиції і обряди наших пращурів,  звичайно, були втрачені і призабуті, щоб відновити в пам’яті традиції святкування Зелених свят відділ абонемент провів для мешканців ТЦСО «Надія» годину духовності «Зелена неділя – весела неділя».

      Мешканців ТЦСО « Надія» привітали запашними квітами, подарували українські пісні у виконанні  Олени Григорівни  Геплюк, згадали українські веснянки та гаївки та відновили давні українські обряди.

      Нехай в кожній оселі, в кожній хаті на Зелені свята пахне м`ятою та затишком! Добробуту всім і теплого, сонячного літа.