«Про рідний край у книги запитай»

 віртуальну виставку

23 травня працівники Кам`янець-Подільської центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи підготували віртуальну виставку «Про рідний край у книги запитай» на якій представлено друковані видання краєзнавчого характеру. Зміст даних книг розповідає, про історико архітектурні пам’ятки Поділля.  Та особливу увагу приділено книгам про розвиток Кам’янця-Подільського – одного з найбільш відомих в Україні культурних центрів. Виставка розрахована на всіх хто цікавиться історією міст України. Представлена література допоможе читачеві здійснити подорож до минулого, відкрити для себе чимало цікавого та несподіваного. Розраховане на науковців, краєзнавців, учителів шкіл, студентів, учнів, всіх, хто цікавиться історією Хмельниччини.

«Вишиванка – дзеркало народної душі»

Відеоколаж

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками.
День вишиванки – це всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави.
Саме для того, щоб підтримати сутність української вишивки, зберегти та популяризувати славні українські традиції серед молоді, центральна міська бібліотека імені Костя Солухи презентує відеоколаж «Вишиванка – дзеркало народної душі». Літературна добірка, яка представлена у відео, допоможе розширити та поглибити знання про вишивку, показати красу і різновиди української вишивки, виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю, ознайомить з історією виникнення вишивки, із символікою орнаментів і кольорів на вишивці.
Кольоровими нитками вишиванка вплетена у наші традиції і найважливіше те, що, маючи вікову історію, вона не втратила своєї популярності і до сьогодні. Більше того, нині можна з впевненістю говорити про відродження українських традицій.
Одягнути вишиванку – це не лише привід показати красу свого вишитого строю, але й можливість на повні легені сказати: «Я українець/українка – це моя історія та культура, і я нею пишаюсь!».

 

«Теплі історії зі смаком кави»

Відеочитання

З метою просування книги та залучення користувачів до бібліотеки, поширення серед молоді позитивної думки про читання, центральна міська бібліотека ім. Костя Солухи підготувала відеочитання «Теплі історії зі смаком кави». Пропонуємо історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, чужі міста та затишний дім, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок; загублені, закохані, замислені. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися цікаві історії. Обирайте книги на свій смак та насолоджуйтесь магічною атмосферою читання.

#Державна_програма_Українська_книга

#Український_інститут_книги

#Центральна_міська_бібліотека_ім_Костя_Солухи_м_Камянця_Подільського

 

«Співець української землі»

Відеоальманах

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника. Саме тому, з цієї нагоди та з метою ознайомлення з творчим доробком та сторінками життєвого шляху видатного українського письменника, 13 травня на FACEBOOK сторінці Кам’янець-Подільської центральної бібліотеки ім. Костя Солухи представлено відеоальманах «Співець української землі».
До уваги користувачів розповідь про  Василя Стефаника – неперевершеного майстра соціально-психологічної новели. Ця істина міцно утвердилася в нашому літературознавстві. Він найближчий соратник Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, товариш і спільник у творчій та громадській діяльності Леся Мартовича та Марка Черемшини. Творчість Стефаника припадає на кінець ХІХ та початок ХХ століття.
Поетом мужицької розпуки, селянським Бетховеном, співцем селянської бідноти, співцем Гуцульщини, борцем проти соціального і національного гніту, володарем селянських душ називають Василя Стефаника.