Всеукраїнський день бібліотек, що відзначається 30 вересня, є прекрасною нагодою для проведення широкої рекламно-інформаційної кампанії, бібліотечно-інформаційних заходів з донесенням ідеї про необхідність існування бібліотек у сучасному культурно-освітньому просторі.

    З цієї нагоди 29 вересня 2015 року бібліотекарем  центральної бібліотеки для студентів Коледжу культури та мистецтв проведено годину спілкування «Нас єднає мудрість книги ».

    Метою заходу була  популяризація  бібліотеки та книги, підняття престижу професії бібліотекаря, залучення нових користувачів до книгозбірні , заохочення до читання.
     Бібліотекар ознайомила з історією виникнення свята та навела  цікаві факти про перші бібліотеки, які засновані на території України, про перші  та рідкісні книги, а також  усі присутні переглянули відео-презентацію «Найбільші бібліотеки світу».

    Студенти взяли участь у літературній вікторині. На завершення заходу усіх присутніх запросили відвідати бібліотеку з екскурсією.

                         

               Вічна пам'ять про загиблих у Бабиному Яру.

    Бабин Яр, урочище Шевченківського району Києва. Тут упродовж 1942-43 рр. німецькими окупантами було закатовано понад сто тисяч людей різних національностей, зокрема українців, євреїв, циган, росіян тощо.  Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стало  символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут в роки  фашистської окупації України були  розстріляні  мирні  громадяни , військовополонені, підпільники, партизани, заручники, члени ОУН, психічнохворі та ін.

    Фашистські карателі знищували громадян за національною належністю -  євреїв і ромів ,  жінок, стариків і дітей, за ідеологічною – комуністів і комсомольців, а також тих, хто чимось не догодив владі „ вищої раси”.
   З метою вшанування пам’яті полеглих у Бабиному Яру, а головне - зберегти у суспільній свідомості нащадків пам'ять про трагічні дні страшної війни,працівниками міської центральної бібліотеки для учнів міського ліцею, було проведено історичний відео перегляд «Зорі вічної пам’яті». В ході заходу, бібліотекар розповіла про друковані видання, що містяться у фондах  бібліотек міста з відповідної тематики.

Ім’я Микити Павловича Годованця критика називає серед популярних і широко знаних майстрів української сатири  і гумору — в колі Остапа Вишні, Степана Олійника і Олександра Ковіньки та  інших. Талановитий поет-баккар, він залишив по собі чималу творчу спадщину, яка засвідчує піднесення української байки на рівень сучасних вимог до сатири і  гумору, і є гордістю кам’янецького краю.

Перші вірші Годованця з'явилися друком 1913 року на сторінках київського тижневика "Маяк". А далі  трапилося з ним те, що й з багатьма першими українськими  сатириками й гумористами у ті лихі часи.

31 січня 1937 року Микиту Годованця було заарештовано і за постановою особливої наради при НКВС від 13 червня того ж року вислано на Середню Колиму, де він пробув до 1947 року. Аж через десять літ, 11 вересня 1957 року, дістав офіційну реабілітацію — довідкою військового трибуналу Київського військового округу засвідчувалося, що постанову особливої наради від 13.VII. 1937 року "скасовано і справу припинено".
Оселившись у 1954 році у  Кам'янці-Подільському, Микита Годованець віддається активній літературній роботі. Пише оригінальні байки, здійснює переклади і переспіви, вивчає досвід української класичної, російської, і загалом європейської байки, подає практичну допомогу молодим байкарям, проводячи з ними в Кам'янці-Подільському творчі семінари.
Помітним внеском досвідченого митця в розвиток української байки стали його книги "Байки" (1957), "Заяча математика" (1961), "Конвалія і Лопухи" (1966), "Талановита Тріска" (1967). Тривалий час Годованець трудився над художнім освоєнням байки античних часів, епохи Відродження, творчої спадщини видатних західноєвропейських майстрів цього жанру. Його праця увінчалася виданням книг "Ріка мудрості. Байки за Езопом" (1964), "Веселий педант" (1965), "Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах Микити Годованця" (1973).

"Влучність і гострота, мудрість і розважливість — невід’ємні ознаки Годованцевої байки". Це так. Недарма ж один з гумористів писав в мініатюрі, що "столиця байки — Кам’янець". Бо в Кам’янці-Подільському  жив і творив патріарх української байки, Микита Годованець.

Про життєвий та творчий шлях нашого видатного земляка, якому 26 вересня виповнюється 122 роки від дня народження, мешканцям ТЦСО «Довголіття» розповіла бібліотекар міської центральної бібліотеки під час проведення свята байки «Ніколи не сміявся без любові». Окрасою заходу було майстерне виконання байок Микити Годованця учнем ліцею Павлом Кубовим та декламування власних гумористичних поезій членами літературного об’єднання «Ліра» Людмилою Дрезналь та Людмилою Машталєр.

Всеукраїнська акція "Бібліотека українського воїна" триває,

 користувачі центральної  бібліотеки і далі долучаються до акції і приносять книги для військових частин Збройних Сил України.