Переяславська Рада – міф імперської ідеології

                    

        Ставлення    суспільства до укладення Переяславсько – Московського договору між Україною  і Росією три з половиною століття тому є неоднозначним. Ще у далекому 1903 р.,один з найвидатніших українських мислителів М. Грушевський у своїй статті під назвою «250 літ», так охарактеризував міжнародну діяльність гетьмана    Б. Хмельницького перед і після 1654р.: «Він веде переговори з Турцією, Москвою, Волощиною, Семигородом, Швецією, стараючись усякими способами втягнути їх у свою війну з Польщею і залізним перстнем  задушити її.

Чому протягом  ХХ ст. українці призабули ці та інші думки М. Грушевського, які й досі  залишаються актуальними? Чому більшість освічених громадян сучасної України так і не зрозуміли, що «возз’єднавчий» міф про Переяслав був нав’язаний нам ззовні?

Щоб детальніше розглянути ці питання відділ абонемент презентував історико-документальну виставку «Переяславська Рада – міф імперської ідеології». На якій представлено праці відомих істориків як В. Липинський,  Д. Дорошенко,

Н. Полонська-Василенко , І Крип’якевич. Пишуть на цю тему й сучасні вчені як     О. Субтельний, В. Смолій, В. Сергійчук.

Нового, ще яскравішого забарвлення цей процес набув з виникненням на «уламках» Російської імперії Союзу Радянських Соціалістичних Республік, центральний уряд якого у ставленні до України та її народу не лише перейняв тактику царату, а й «вдосконалив» її методами винищення українців за допомогою розкуркулювання, голодоморів, гулагів та фізичного й духовного вигублення національної еліти – вчених, освітян, митців, лікарів, політиків.

Вітаємо з професійним святом – Днем бібліотек!

Буктрейлер на поему Т. Г. Шевченка " Катерина"

Добро і милосердя єднають серця

Добро і милосердя єднають серця

   

 Одним з основних завдань сучасного суспільства, є формування у підростаючого покоління загальнолюдських духовних цінностей та орієнтирів. Серед них - доброта, любов до ближніх, повага до старших, етичні норми, прийняті суспільством.  Почни з найменшого – і добра у світі побільшає, бо людина у цьому світі лиш добро повинна творити.

     Доброта живе в наших серцях, і якщо деякі люди добрі від природи, то для всіх інших це те, що ми можемо розвивати за власним вибором.

 Працівники Кам’янець – Подільської міської центральної бібліотеки  24 вересня провели флеш-моб «Добро і милосердя єднають серця» в рамках загальноміського «Тижня добра і милосердя». Біля приміщення бібліотеки  було розгорнуто інформаційний майданчик. До уваги присутніх представлено виставку «Дерево доброти», яка містила інформаційні теки про Всеукраїнські, обласні та місцеві благодійні фонди і організації, плакати та гасла із закликом кожен день робити добрі справи, фотосушку «Благодійність крізь призму об’єктива». Під час проведення флеш-мобу працівники та користувачі бібліотеки випустили в небо символічні кульки добра та милосердя, а всім перехожим були подаровані буклети – нагадування «Золоті правила доброти».

Барви творів Миколи Бажана

     

26 вересня минає 110 років від дня народження видатного письменника, поета,  філософа, публіциста, перекладача Миколи Бажана. З цієї нагоди працівники центральної бібліотеки Кам'янця - Подільського презентували виставку - портрет «Барви творів Миколи Бажана», що представлена в рамках загально бібліотечного Дня краєзнавства «Карбованих слів володар». Виставка містить добірки художніх творів, матеріали про життєвий і творчий шлях письменника.

     Микола Бажан народився 26 вересня (9 жовтня) 1904 року в Кам'янці-Подільському,  в сім'ї військового топографа. У 1910 році батька перевели до Умані, де пройшли дитячі роки майбутнього поета. Тут Бажан навчався в кооперативному технікумі та паралельно займався вивченням авангардного сценічного мистецтва в студії «Кийдрамте» під керівництвом Леся Курбаса. Статті, присвячені театральному мистецтву ("Лесь Курбас і Всеволод Мейерхольд", "Буревій"), опубліковано у 1923 р.  У 1923—1925 pp. навчався у Київському інституті зовнішніх відносин, відрізняючись широкою ерудицією в різних сферах знань — історії, соціології, філософії, мистецтві, літературі.

     Бажан пише вірші.  Перші поезії датовано 1919 роком.  А перша доросла збірка віршів поета - "17-й патруль" – вийшла у 1926 р. Наприкінці 20-х років він уже був відомим поетом — видав збірки "Різьблена тінь", поеми і памфлети "Розмова сердець", "Гетто в Умані", "Сліпці", "Гофманова ніч". Усього за життя Микола Бажан видав три десятки збірок віршів і поем. У 30-ті роки Бажан пише поеми "Число", "Смерть Гамлета", "Трилогія пристрасті", "І сонце таке прозоре", "Безсмертя", цикли "Грузинські поезії", "Узбецькі поезії", "Бориславські оповідання", збірку "Ямби", поеми "Мати", "Батьки й сини".  У роки Другої світової війни Бажан — головний редактор газети "За Радянську Україну". Написані "Клятва" (вірш-девіз), збірник "Сталінградський зошит", "Балада про подвиг".

      У 1960—1972 pp. М. Бажан був віце-президентом Товариства європейських письменників, із центром в Італії. Тематичною широтою і філософічністю позначені збірки 60-х — "Італійські зустрічі", "Чотири оповідання про надію" та "Уманські спогади".

     Микола Бажан — талановитий майстер художнього перекладу. Йому належать переклади українською мовою поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі», а також творів Й.В.Ґете, Р.М.Рільке, Ф.Гельдерліна, Г.Гейне, Ц.Норвіда, А.Міцкевича та інших. За ініціативою і під керівництвом М. П. Бажана видана Українська Радянська Енциклопедія в 17-ти (1959–1965) і 12-ти (1977–1985) томах, «Історія українського мистецтва» (томи 1-6, 1966–1968), «Шевченківський словник» (1978).             

Ріки мудрості Микити Годованця

«Ріки мудрості Микити Годованця» під такою назвою 10 вересня 2014 року в ТЦСО «Надія» працівниками абонемента міської центральної бібліотеки було організовано свято байки, приурочене 121 річниці від дня народження нашого земляка, класика української байки ХХ століття, письменника, журналіста, перекладача, громадського діяча Микити Павловича Годованця.

Свято розпочалося о 15.00. Ведуча у вступному слові зазначила, що життя і творчість Микити Годованця – це життєпис України, це відрізок дороги його рідного народу, на якому довелося долати важкі труднощі та життєві небезпеки і водночас горіти бажанням творити добро, слугувати високій меті.

На заході декламувалися вірші та байки Микити Годованця у виконані диктора Павла Тихонова та бібліотекаря Анжели Павлишеної.

Наприкінці заходу ведуча розповіла  історію про калину, яка була посаджена сином Микити Годованця на його могилі.

Свято байки закінчилося фото на пам’ять.