Державність, демократія, реформи!

8 вересня цього року відзначаємо  25-річницю  утворення політичної партії Народний Рух України.

    Народний Рух України – правоцентристська партія національно-демократичного спрямування, що виникла і діє як вияв народної  ініціативи, скерованої на розбудову національної, незалежної, соборної, правової, соціальної, демократичної держави.

 З цієї нагоди в міській центральній бібліотеці презентовано документально-історичну панораму «Державність, демократія, реформи!».

На якій представлена література про періоди створення партії , та перших керівників: Івана Драча, В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня. Саме Народним  Рухом України, який був рушійною силою, що привела Україну до відновлення незалежності, ще на початках 90-х  років минулого століття  була розроблена програма Державотворення, якою визначався Європейський  курс розвитку,  як  стратегічний  для  Української Держави. Саме рухівці наполягали на вступі України до європейської системи колективної  безпеки НАТО. Саме  рухівці чітко вказували на Кремль,  як головну небезпеку  для  України. Реальне  життя підтвердило правильність рухівських  передбачень. Народний Рух України, як державотворча сила, був головною перешкодою  для  антиукраїнських  промосковських сил. Тому вбивство лідера Народного Руху В’ячеслава Чорновола та послаблення  політичних  позицій Руху  дало змогу ворогам Української держави, через свої п’яті колони вибудувати в Україні владу  відверто ворожу до українського  народу.  Реальне  життя  підтвердило правильність рухівських  передбачень.

У світі ідей та образів Михайла Коцюбинського

17 вересня виповнюється 150 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча, голови Просвіти у місті Чернігові, одного із найактивніших діячів Братства тарасівців Михайла Михайловича Коцюбинського. 

З цієї нагоди  4 вересня у міській  центральній  бібліотеці  для широкого кола користувачів  відбулася презентація виставки-портрету «У світі ідей та образів Михайла Коцюбинського», яка містить розділи:

   1.Людина високої духовної культури.

   2. Інтелігент з душею сівача.

    Михайло Коцюбинський - одна з найяскравіших і найсвоєрідніших постатей в українській та усій світовій літературі кінця ХІХ сторіччя. В своїх творах він показав силу й енергію простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, відобразив соціальні і національні прагнення українського народу, оспівав його високу поетичність.

Відвідав він і наше місто. Після закінчення  Шаргородської духовної школи  Михайло Коцюбинський їде у Кам’янець-Подільський і вступає до семінарії, але через важкі матеріальні умови сім’ї  вчитися йому не довелося. Проте коротке перебування у 1881 – 1882  роках  у Кам’янці-Подільському не пройшло безслідно. Тут Михайло  Коцюбинський зійшовся з подільськими народовольцями, учасниками нелегальних зборів у зв’язку з роковинами вбивства царя Олександра II. Присутні на зборах виголошували промови проти царського уряду. За зв’язок з народовольцями  Михайла Коцюбинського було заарештовано, а після звільнення взято під поліцейський нагляд. Збереглися  окремі згадки про неодноразове відвідування ним бібліотеки семінарії та семінарського саду (нині - територія сільгоспінституту), про проживання Михайла на Підзамчі, про те що письменник добре знав місто, і до  кінця свого життя пам'ятав його архітектурні споруди.

На виставці представлений весь жанровий діапазон творів Михайла Коцюбинського: оповідання, новели, повісті та неперевершений  його твір «Тіні забутих предків». За його сюжетом Сергій Параджанов створив однойменний фільм, який став одним із світових шедеврів. До уваги користувачів представлено також спогади та літературно – критичні матеріали про автора.

Образ Коцюбинського — людини й письменника знайшов художнє втілення у поетичних творах П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри,

А. Малишка, у повісті Л.Смілянського «Михайло Коцюбинський» (1959), які також представлено на виставці. Реалістичний твір Смілянського, написаний на основі дійсних фактів, доповнює і розширює нашу уяву про останні роки життя і творчості великого Сонцепоклонника (1908–1913), певною мірою розкриває його творчу лабораторію. Це був період, коли, незважаючи на складні суспільні обставини епохи реакції, різке погіршення стану здоров'я, письменник досяг вершин художньої майстерності в жанрі соціально-психологічної новели і повісті.

Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе він  любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі  Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. У своїх відомих на весь світ творах він оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, малював словом людську біду і красу.

Навколо портрету Павла Загребельного

    25  серпня  минає 90 років від  дня народження  великого українського письменника Павла Архиповича Загребельного. До цієї дати працівники абонемента центральної бібліотеки м. Кам’янця-Подільського презентували виставку – портрет під назвою «Навколо портрету Павла Загребельного». 

На виставці представлені найбільш відомі художні твори талановитого українського митця. Серед них роман «Диво», що став першим історичним твором у творчості письменника. Роман має оригінальну композицію: у ньому поєднуються в одній розповіді далека минувшина й сучасність, зіставляється те, що реально було розділене майже тисячоліттям. У романі « Роксолана», що також представлений на виставці , письменник вдається до осмислення реальних історичних подій ХVІ ст., розповідаючи про 15-річну Анастасію Лісовську, доньку священника, яку захопила в полон татарська орда. Роман «Роксолана», за словами самого автора: «це історія боротьби жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе, а потім вознестися над оточенням, може, й над цілим світом». Романи     «Стовпотворіння»,

«Кавтаклізма» -  це спроба письменника написати іронічну історію нашої сучасності. 

    Прикметною рисою Павла Загребельного була невситима жага творення. Хоч ким і хоч де б він не був: рядовим на війні, студентом-філологом Дніпропетровського університету, співробітником журналу «Вітчизна», редактором «Літературної України» – завжди віддавався праці сповна.

    Протягом 1960—1980 pp. письменник створив основну частину своїх романів, які принесли йому світове визнання: «День для прийдешнього» (1963), «Диво» (1968), «З погляду вічності» (1970), «Переходимо до любові» (1971), «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975), «Розгін» (1976), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан (Сповідь у славі)» (1983) та інші. У 1974р. за романи «Первоміст» і «Смертьу Києві» П. Загребельний отримав Державну премію ім. Т. Шевченка. У 1980р. твір «Розгін» був відзначений Державною премією СРСР. Основний жанр П. Загребельного — це роман, хоча в його доробку є і новели, і оповідання, і повісті. 

    Павло Загребельний і сьогодні залишається одним з найпопулярніших українських письменників, чия творча спадщина приваблює все більше нових читачів. Його твори відомі далеко за межами України, перекладалися багатьма мовами світу, неодноразово екранізувалися.

Царівна українського театру

         Зі старовинних фотографій постає маленька на зріст жінка, пластично  дуже виразна, з такими різними на всіх знімках очима, які то посміхаються, трохи примружені від веселості, або сумні і заглиблені, ніби ввібрали у себе безодню душевних мук не одного покоління жінок- це Марія Заньковецька.

         До 160 річниці від дня народження   Марії Заньковецької відділ абонемент підготував виставку-тріумф «Царівна українського театру», де представлено літературу про життєвий та творчий шлях знаної театральної акторки. Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що в створюваних сценічних образах уособлювала символ української жінки. Обдарування М. Заньковецької багатогранне – лірична героїня, актриса комедійного плану. Та справжня стихія актриси – трагедія, в якій Заньковецька сягала висот античної трагедії. Історія її життя- це історія любові до театру та акторства.